Плетуха звичайна
Calystegia sepium (L.) К. Вг.
Родина берізкові— Convolvulaceae.
Народні назви:
в'юнок забірний, повилиця (Росія), дзвоники, плетуха (Україна).
Опис.
Багаторічна трав'яниста рослина з довгими кучерявими стеблами. Листки яйцеподібні, гострі, із серцеподібною основою. Квітки великі, білі, зі зрослим віночком і чашечкою з п'яти чашолистків. Тичинок п'ять, маточка з одним стовпчиком, двома рильцями і верхньою зав'яззю. Плід - округла коробочка із чотирма насіннями. Висота 1,5-3 м.
Час цвітіння.
Травень - вересень.
Поширення.
Зустрічається в Східній Європі, на Кавказі, у південних районах Західного Сибіру, у Забайкалі, на Далекому Сході і у Середній Азії. Іноді розводиться як витка декоративна рослина.
Місцеперебування.
Росте по берегах рік і озер у сирих верболозах і чагарниках.
Частина, що використовується.
Листки.
Час збору.
Травень - серпень.
Хімічний склад.
Вивчений недостатньо. Відомо, що рослина містить глюкозид конвольвулін і дубильні речовини (8 - 8,5 %). Рослина отруйна.
Застосування.
Рослина володіє проносними, сечогінними, слабкими снотворними і ранозаживляючими властивостями.
Водний настій з медом застосовують як проносне і як засіб від водянки. Здрібнені листки вживають зовнішньо для загоєння ран.
Внутрішнє застосування плетухи звичайної, як отруйної рослини, вимагає обережності.
| 
